Застосування БАД NSP для профілактики та лікування залізодефіцитних анемій у дітей раннього віку

Залізо – один із найважливіших мікроелементів для організму людини. Воно є необхідним для синтезу багатьох білків та ферментів (гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів, трансферину, феритину, гемосидерину тощо), бере участь в найважливіших метаболічних процесах: транспорті електронів, кисню, транспорті та утворенні депо заліза, формуванні активних центрів окислювально-відновлювальних ферментів – пероксидази, гідралази, каталази та інших. Близько половини ензимів та коферментів циклу Кребса містять залізо або функціонують в його присутності. В останні роки доведена також необхідність заліза для формування в клітинах мозку Д2-рецепторів (рецепторів дофаміна). їх відсутність або нестача порушує розвиток і нормальне функціонування дофамінергічних нейронів в центральній нервовій системі, які передають імпульси та інформацію. Тому дефіцит заліза в багатьох випадках призводить до аномальної поведінки людини та психічних розладів.

При виникненні залізодефіцитного стану (ЗДС) в організмі людини спочатку виникає прелатентний, потім – латентний дефіцит заліза (ЛДЗ), і насамкінець – залізодефіцитна анемія (ЗДА).

Дефіцит заліза в організмі призводить, в першу, чергу, до порушення утворення гемоглобіну (Нb), зниженню активності багатьох ферментних систем, порушенню енергетичного обміну, що, в свою чергу, чинить від'ємний вплив на метаболізм організму, викликає трофічні розлади в органах та тканинах. Негативно впливає також дефіцит заліза на стан загального та місцевого імунітету: порушується синтез імуноглобулінів, зменшується активність фагоцитозу, виникає дисбаланс в Т-ланці клітинного імунітету. Тому дефіцит заліза в організмі значно підвищує ризик розвитку інфекційних, кардіоваскулярних, онкологічних захворювань.

В дитячому організмі, яких характеризується високим рівнем та анаболічною направленістю обміну речовин, функціональною незрілістю ферментних систем, дефіцит заліза призводить до найбільш значних порушень, впливаючи не тільки на фізичний розвиток дитини і підвищуючи захворюваність, а й, що дуже важливо, уповільнює інтелектуальний та психомоторних розвиток дитини. Доведено, що діти, які мали ЗДА в ранньому віці, в старшому віці мали синдром дефіциту уваги та гіперактивності, знижені здібності до навчання, більш низький коефіцієнт інтелекту IQ.

Між тим, за даними ВООЗ в теперішній час ЗДА – одна з найпоширеніших патологій, особливо серед дітей, в усьому світі як в країнах, що розвиваються, так і в високорозвинених державах – біля 20% населення Землі має дефіцит заліза різного ступеня, а серед дитячої популяції цей показник складає біля 25% серед підлітків і майже 50% – серед дітей раннього віку.

Тому проблема своєчасної профілактики та лікування залізо-дефіцитних станів, особливо у дітей раннього віку, є надзвичайно актуальною.

Серед дітей першого року життя слід виділити групу ризику по розвитку ЗДА. До неї належать діти наступних категорій:

недоношені, особливо з дуже низькою масою тіла при народженні, та діти, що народились від багатоплідної вагітності;
доношені діти з низькою масою тіла при народженні;
діти від матерів, які мали анемію в період вагітності;
діти, які в періоді новонародженості мали такі перинатальних патології, як внутрішньоутробна або постнатальна інфекція, геморагічний синдром, гемолітична хвороба новонароджених;
діти, які від народження знаходяться на штучному вигодовуванні неадаптованими молочними сумішами,
діти, які мали інфекційні захворювання або функціональні розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ) в перші місяці життя.

Профілактика дефіциту заліза у таких дітей не може бути забезпечена тільки аліментарним надходженням заліза в складі грудного молока, молочних сумішей та продуктів прикорму і передбачає тривале застосування препаратів заліза в першому півріччі життя.

Необхідно також зазначити, що стан ШКТ багато в чому визначає ефективність засвоєння заліза організмом. Фактором, що визначає рівень засвоєння заліза організмом дитини, в першу чергу слугує стан кишкового мікробіоценозу (нормальна мікрофлора, в першу чергу, біфідобактерії та лактобацили, забезпечує транспорт заліза, інших мікроелементів та вітамінів). Тому проведення профілактики та лікування анемії передбачає застосування препаратів та продуктів пробіотичної дії.

З метою профілактики та лікування залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку ми застосовували комплекс БАД NSP: Железо Хелат та Бифидофилус флора форс. Препарати призначали за наступною схемою:

Железо Хелат (1 табл. = 18 мг фумарату заліза)
Для профілактики анемії – 1/4 табл. 1 раз на добу протягом 3-4 місяців (починаючи з 2-місячного віку дитини до 5,5-6 місяців, коли в раціон вводиться достатня кількість м'яса, як джерела повноцінного гемового заліза.
Для лікування анемії – 1/2 табл. 2 рази на добу протягом 1 місяця, потім 1/2 табл.. 1 раз на добу протягом 2-3 місяців.

Бифидофилус флора форс призначали по 1 капсулі 1 раз на добу протягом перших 3-4 тижнів лікування і потім циклами по 7-10 днів з перервами по 10-15 днів (в залежності від функціонального стану ШКТ). Хороший результат показало також включення в раціон харчування дитини кисломолочного продукту, заквашеного за допомогою Бифидофилус флора форс (10 капсул на 0,5 л молока або молочної суміші для приготування робочої закваски).

Під нашим спостереженням знаходилось 45 дітей першого року життя, серед яких 20 дітей отримували зазначений комплекс з метою лікування, а 25 дітей – для профілактики залізодефіцитної анемії.

Клінічне спостереження за дітьми в динаміці застосування препаратів Железо Хелат та Бифидофилус флора форс показало їх хорошу стерпніть – в жодному випадку їх призначення не супроводжувалось появою дисфункцій ШКТ (кишкові коліки, закрепи, діарея, зригування), не було зареєстровано також випадків появи алергічної висипки.

Результати показали, що призначення Железо Хелат в комплексі відновлювальної терапії сприяє швидкому зменшенню, а через 2-3 тижні – зникненню клінічних ознак дефіциту заліза (блідість та сухість шкіри, блідість слизових оболонок, недостатня прибавка маси тіла, зниження м'язового тонусу, тахіпное, тахікардія).

Лабораторне обстеження дітей з анемією через 30 днів після призначення Железо Хелат показало позитивну динаміку рівня гемоглобіну периферичної крові – збільшення від 96,6±5,9 г/л до 119,3±10,2 г/л.

Серед дітей, які отримували зазначений комплекс БАД NSP для профілактики залізодефіцитних станів, при обстеженні у віці 4-5 місяців анемія не була виявлена в жодному випадку, ознаки латентного дефіциту заліза – тільки у 2 дітей, що свідчить про виражений позитивний вплив профілактичного прийому препарату Железо Хелат в комплексі із Бифидофилус флора форс на забезпечення залізом дітей групи ризику.

Таким чином, наші спостереження підтвердили високу ефективність, безпечність та відсутність побічних ефектів (подразнення ШКТ, алергія тощо) застосування комплексу БАД Компанії NSP (Железо Хелат та Бифидофилус флора форс), що дозволяє рекомендувати його для лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у дітей раннього віку.